Вирій загублених душ

1.35 USD
Отложить
«Вирій загублених душ» - авантюрний роман про шлях української емігрантки. На початку двотисячних років випускниця університету Аня намагається самоствердитися як педагог, а згодом – як підприємець, але зазнає фіаско. Точкою неповернення для неї стає нелегальна робота в одному з італійських готелів. З часом вона долає нелегкі сходинки на шляху до свого нового статусу – громадянки Франції, працівниці поважної дипломатичної установи. Обдарованість, гострий розум і особливий душевний склад допомагають молодій жінці пристосуватися до життя в інших країнах і з гідністю реалізувати себе як особистість. Аня, не в останню чергу, завдяки своєму походженню (мати в неї циганка), часом вдається до нетрадиційних методів впливу на ситуацію, коли та видається нерозв?язною будь-якій іншій людині. Героїня нагадує міфічну рослину омелу («Квітка омели» - перша назва роману). Рослина має подвійну природу, що дозволяє їй вистояти за будь-яких важких умов. З одного боку, це отруйний паразит, з іншого – джерело для ліків від божевілля і навіть, більше того, різдвяний букет на щастя. Такі фатальні і суперечливі сторони Аниної натури повною мірою відчули на собі ті чоловіки, які добивалися її прихильності.
Написать отзыв
Доступна в форматах
  • EPUB
  • FB2
  • PDF
Отзывы
Авантюрный роман украинской писательницы Татьяны Ковтун написан таким красивым украинским языком, что мне нравится перечитывать книгу именно из-за языка. Первые две части романа - проза жизни, и это очень интересно: жизнь без прикрас, такая, как есть. Жизнь женщины с высшим образованием, дипломированного специалиста, которая оказалась лишней в своем государстве. Поразительная судьба героини, которая из серой мышки должна превратится в монстра, научиться не просто выживать в чужой стране, без друзей, подруг, а научится жить. Очень интересно описана Франция. Мне понравился взгляд автора на проблемы интеграции нашей страны в Европейский Союз. Автор рассказывает об украинских корнях одной из французских королев, а также - еще более давнюю историю, связанную с Софией Потоцкой. Эти исторические параллели проходят отдельной сюжетной линией, с проникновением в характер героини. При внешней доступности роман не такой уж и простой, он заставляет задумываться о многих вопросах, таких как отношения мужчины и женщины, проблема отцов и детей. Я бы эту книгу классифицировала как школу выживания для каждого украинского заробитчанина. И рекомендовала бы эту книгу каждому, кто собирается в Европу на заработки. Сквозной метафорой романа является образ омелы. Кстати, знаю от самой Татьяны Ковтун, что первое название романа, отвергнутое издательством - "Цветок омелы". Вообще, автор нечасто прибегает к метафорам, поэтому они заслуживают особого отношения. Например, стоит обратить внимание на обращение одного из героев - Андрея - к знакам вики, к "кодам памяти", это национальные коды. Много дней и ночей главная героиня романа Анна пыталась переформатировать свой украинский код, вытеснить его из своей памяти и заменить на французский. Увы, ей, как всем остальным вынужденным эмигрантам, это не удастся. Книга мне настолько понравилась, что я приобрела несколько экземпляров, чтобы подарить ее своим друзьям.
Прочитав на одному диханні. Справді драматична, гостросюжетна, сповнена хвилюючих колізій доля героїні цього роману – молодої жінки, розумної обдарованої, симпатичної, яка, проте, не змогла влаштувати свою долю в Україні і спробувала зробити це у Франції. Письменниця зовсім не засуджує свою героїню за таке ось «непатріотичне» рішення, а розповідає про її пригоди, співпереживаючи і усвідомлюючи, що у людини життя лиш одне, і кожен має моральне право влаштувати його таким чином і на тому місці, де це виходить якнайкраще. Однак нас, читачів, історія цієї жінки змушує ще раз замислитися: як зробити у нашій країні так, щоб нікому не довелося шукати кращої долі у чужих світах? І ще: я неодноразово бував у Франції, а тепер, читаючи роман, мав таке відчуття, ніби пізнаю знайомі мені місця у цій країні – настільки об’єктивна розповідь письменниці навіть у таких здавалося б незначних штрихах і деталях. Отже, раджу читачам зробити так, як зробив я: кілька вільних вечорів присвятити роману «Вирій загублених душ» – не пошкодуєте!
Олександр РУЩАК
Книга сподобалась. Сучасний роман і дуже актуальний. Весь час зберігається інтрига. Написано динамічно, читається легко, відчуваєш себе учасником подій, що описані в романі.
Потрясаюча історія з реального життя! Прочитала книгу на одному подихові. Події життя молодої емігрантки Ані, любовні колізії, душевні переживання дуже тонко сплітаються у фактично детективну історію. Якщо хочете дізнатися, як воно там - працювати і жити за кордоном, обовязково почитайте цю книгу. Незважаючи на досить трагічні події з життя Ані, я вважаю, що її доля все склалася набагато легше аніж доля тих емігранток, яких я знаю особисто (бо й сама емігрантка).
Написать отзыв
С этой книгой ещё читают: