Заручники містерії та абсурду

Пронизливий і динамічний роман "Заручники містерії та абсурду" змушує наївного замислитись: а що, як мінлива фортуна кине тебе до лап психолога-ляльковода? Ти зможеш вистояти? Принаймні, я не раз про таке подумав, прочитавши цю книгу. Герой роману - пілот Олександр викликає симпатію та повагу своєю прямотою, сміливістю. І так сумно стає, коли читаєш, як досвідчені маніпулятори знущаються з льотчика, "запаковують" його у психушку. Емма Владленівна сприймається, як облудна жінка-змія. То вона хоче крові, то сексу... Дуже людяним і водночас - розчарованим, сумним змальовано у книзі військового Ростислава Нечая - друга Олександра. Війну між "світлими" і "темними" постатями дуже майстерно показано на всіх рівнях - і на рівні психологічних битв, і в сфері "земних", небезпечних протистоянь (втеча з психлікарні, зустріч Емми й Олександра на концерті).

Зробити роман гостросюжетним і водночас - глибоко психологічним, багатим на емоції - завдання складне. І твір "Заручники містерії та абсурду" Ярослава Трінчука - яскравий приклад, коли автор виконав таке завдання! Головний герой книги - зухвалий, прямолінійний і... спраглий кохання льотчик Олександр. Такий зразу ж подобається. Але пілот перешкодив планам "владних дядь", які хочуть воювати. І йому не пробачили... Молодий чоловік стає піддослідним "кроликом" хитрої жінки-психіатра. Все починається з пристрасного роману, а закінчується психологічним каліцтвом Олександра. Такий жаль охоплює, коли читаєш про зміни, які відбуваються з ним! А жахіття психлікарні відтворено в романі дуже правдиво... Ця книга - як притча про можливості й слабкості людського характеру. Хтось поводиться, як мисливець, але не знає, що й на нього вже полюють. А хтось (як дівчина-скрипалька) бореться за кохання... Лабіринти людських доль автор змалював дуже цікаво, без пафосу і повчальності. Висновок читач зробить сам.